Хвороба Лайма

Хвороба Лайма

Хвороба Лайма є найпоширенішою трансмісивною кліщовою інфекційною хворобою країн північної півкулі і вагомою медичною проблемою з огляду на можливість ураження багатьох органів і систем, схильність до хронізації, що може бути причиною тривалої втрати працездатності та  інвалідності.

Протягом останніх років в Сумській області спостерігається ріст захворюваності населення на Лайм-бореліоз, область займає 3 місце щодо поширеності хвороби, а показники  перевищують середні в Україні в 2,6 разів: за 7 місяців 2023 р. в області зареєстровано 166 випадків, показник на 100 тисяч населення склав 16,6, що в 2 рази вище рівня минулого року. В Україні за цей час зареєстровано 2488 хворих при показнику 6,06.

Хвороба Лайма (системний кліщовий бореліоз) — це природно- осередкова інфекційна хвороба , яку спричинюють спірохети роду борелія . Хвороба передається трансмісивно, через присмоктування  іксодових  кліщів, інфікованих кров’ю заражених тварин. Основним джерелом інфекції є годувальники кліщів – невеликі ссавці (гризуни) та птиці. Борелії потрапляють в організм годувальника зі слиною інфікованого кліща саме під час смоктання крові. У лісі кліщі скупчуються в траві та кущах, переважно на узбіччі, уздовж доріг і стежок, чатуючи на тварин чи птахів. Усі стадії розвитку іксодових кліщів харчуються кров’ю. Найчастіше хворобу людині передає дорослий кліщ — імаго,  рідше німфи та личинки.  Від хворої до здорової людини збудник не передається. Найбільша кількість випадків захворювання реєструється з квітня до листопада, що пов’язано з періодом активності кліщів, пік припадає на травень-липень.

Фактори ризику зараження:

  • Перебування в місцевості осередків кліщів: лісах, лісопарках, дачних ділянках;
  • Довгий контакт кліща зі шкірою (більше 48 годин);
  • Стимулювання кліща (стискання, змащування олією, бензином або іншою агресивною рідиною, припалювання).

Інкубаційний період  становить від 3 до 30 діб. Сприйнятливість людей до захворювання є високою.

Перебіг захворювання має три стадії, які проявляються різними симптомами:

Рання стадія локальної інфекції,

Рання стадія дисемінації,

Пізня хронічна (органна) або стадія персистуючої інфекції і аутоімунних порушень.

Рання локалізованастадія  виникає  найчастіше через 7 днів (іноді через 3—30 днів) після укусу кліща  і характеризується грипоподібними симптомами (підвищення температури, головний біль, млявість, біль в суглобах, м’язах)  та переважним ураженням шкіри у вигляді мігруючої еритеми, яка виникає у 75% хворих. На місці укусу з’являється червона пляма або папула, яка швидко збільшується в діаметрі, має кільцеподібну форму з чіткими краями та блідим центром.  Без лікування еритема зберігається 2-3 тижні. У третини пацієнтів хвороба може закінчитися на цьому етапі.

Рання дисемінованастадія виникає через 3-10 тижнів після укусу кліща і є результатом гематогенного та лімфогенного розповсюдження збудника.

Для неї характерна поява:

  • доброякісних шкірних лімфоцитарних лімфом та множинних еритем,
  • артритів великих суглобів,
  • міокардитів з порушенням провідності та ритму,
  • ураження центральної та периферійної нервової систем: лімфоцитарний менінгіт, неврит черепно-мозкових нервів, найчастіше лицевого нерва – параліч Белла.

Пізня хронічна стадія виникає через місяці або роки після зараження. В цей час з’являються неврологічні та ревматологічні прояви хвороби з переважним ураженням кістково-м’язової системи (хронічні артрити, мієліти), нервової системи (хронічний нейробореліоз, периферична полінейропатія, енцефаліт) та шкіри (хронічний атрофічний акродерматит). 

Прогноз. Адекватна антибіотикотерапія на ранній стадії хвороби гарантує одужання у 90% випадків. У решти хворих можуть з’явитись пізні симптоми з боку нервової системи, суглобів та шкіри.

Імунітет після перенесеної хвороби нестійкий, можлива реінфекція з повторним розвитком захворювання.

Лікування. Призначається антибіотикотерапія, вибір антибіотика, тривалість та доцільність його прийому залежить від форми і стадії хвороби і призначається тільки лікарем інфекціоністом або сімейним лікарем.

Профілактика.

Вакцина проти Лайм-бореліозу на даний час відсутня.

Неспецифічна профілактика хвороби Лайма:

  • Індивідуальний особистий захист.
  • Дезінсекція – знищення кліщів у природних біотопах акарицидами.
  • Дератизація – знищення мишовидних гризунів.
  • Біологічне безпечне перетворення навколишнього середовища.

Індивідуальний особистий захист.

У сезон високої активності кліщів:

  • уникати місць, де можуть бути біотопи кліщів: у лісі – галявини з високою травою, та кущами;
  • у походах притримуватися маршрутів по туристичних стежках;
  • вдягати захисний одяг, бажано однотонного і світлого кольору з довгими рукавами, щільним манжетом; штани заправляти у довгі шкарпетки, волосся прибрати під капелюх або хустку, шию закрити комірцем або капюшоном);
  • використовувати репеленти для обробки верхнього одягу (найбільш дієвими вважаються засоби, діючою речовиною яких є перметрин і його аналоги).

Дотримуватись правил поведінки в небезпечній щодо укусів кліщів території:

  • під час прогулянки, кожні 15-30 хвилин та після її завершення, проводити само- і взаємоогляди;
  • не сідати й не лягати на траву;
  • для ночівлі в лісі вибирати сухі ділянки без трави або у сосновому лісі на піщаному грунті;
  • після повернення з лісу зняти надворі верхній одяг, ретельно його оглянути, бажано випрати і пропрасувати (витрушування одягу не позбавляє від кліщів);
  • не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому;
  • не заносити у приміщення свіжозібрані рослини;
  • ретельно оглянути тіло та волосисту частину голови, шию, вуха, пахви, пахову область;
  • ретельно оглянути тварин, які були з вами на прогулянці.

Заходи при виявленні кліща, що присмоктався:

  1. Кліща, який присмоктався необхідно якнайшвидше видалити.

Для безпечного та правильного видалення кліща необхідно звернутися в медичний заклад до хірурга чи травматолога; при неможливості, можна видалити його самостійно, дотримуючись наступних  правил:

  • не знімайте кліща голими руками;
  • видалити кліща можна за допомогою:
  • а) міцної нитки: зачепити головку кліща петлею з нитки якомога ближче до шкіри та шляхом плавних потягувань нитки то вправо, то вліво, або повертаючи по колу розведені кінці нитки, досягають повного звільнення хоботка кліща;
  • б) пінцета з широкими кінчиками: підхопити кліща ближче до хоботка і не стискаючи, плавними рухами повільно розхитуючи і повертаючи по колу, (викручуючи) видаляєте кліща.
  • Після видалення кліща ранку обробити антисептиком;
  • При видаленні кліща НЕ МОЖНА:
  • прикладати до місця укусу їдкі рідини (нашатир, бензин);
  • змащувати кліща олією, мазями, прикладати компреси;
  • припікати кліща вогнем, сигаретою;
  • колупати ранку брудною голкою;
  1. Важливо! спостерігати за станом здоров’я: щоденно, протягом 2-х тижнів, вимірювати температуру, спостерігати за місцем присмоктування кліща; при підвищенні температури, появі почервоніння на шкірі звернутися до сімейного лікаря за електронним направленням до лікаря-інфекціоніста для діагностики та призначення лікування.
  2. Тільки лікар-інфекціоніст обирає тактику лікування адекватну до діагностованої форми хвороби. Проведений на ранній стадії курс лікування забезпечує, як правило, повне одужання.

 

 

Попередній запис
Більшість випадків хвороби Лайма (інфекцію переносять кліщі) фіксують із травня до листопада
Наступний запис
Сьогодні, 10 жовтня, День психічного здоров’я.
Залишити відповідь
Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *