Віспа мавп: стара хвороба в новому вигляді
За інформацією Міністерства охорони здоров’я України протягом травня 2022 року в світі спостерігається збільшення випадків реєстрації захворювань на віспу мавп – зоонозне віспоподібне захворювання, яке спричиняють віруси родини поксвірусів. За повідомленням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) з 13 травня по 2 червня було виявлено 780 випадків віспи мавп у 27 країнах світу, які не були ендемічними, тобто характерними, для даного вірусу. Випадків смерті у неендемічних країнах не зареєстровано.
ВООЗ отримала повідомлення про 1365 випадків захворювання та 69 випадків смерті від вірусу у п’яти африканських країнах, ендемічних на вірус мавпи.
У ВООЗ вважають, що зростання рівня захворюваності на віспу мавп у європейських країнах можливе вже влітку.
В Україні поки що не зафіксовано випадків захворювання на мавпячу віспу. Але у МОЗ попередили, що вірус найімовірніше дійде до України.
Що це за хвороба?
Мавпяча віспа найчастіше зустрічається у віддалених районах Центральної та Західної Африки. За межі цього регіону її збудник найчастіше потрапляє з людьми і тваринами, які там побували.
Досі мавпячу віспу вважали рідкісною вірусною інфекцією: хвороба зазвичай протікає порівняно м’яко, більшість хворих одужують протягом кількох тижнів.
Зараження людини вірусом мавпи відбувається в результаті тісного контакту з інфікованими тваринами (мавпами, щурами, білками) або при вживанні в їжу м’яса інфікованих тварин без належної термічної обробки.
Передача вірусу від людини людині відбувається в результаті тісного фізичного контакту. Особливо заразні висипи, струпи, біологічні рідини – слина, кров або гній з ран на ураженій шкірі. Хоча можна інфікуватися і через постільну білизну, рушники, одяг хворої людини.
Вірус може передаватися через плаценту від матері до плоду (що призводить до вродженої віспи мавп) або при тісному контакті під час і після пологів.
Реєстрація значної частини випадків захворювання серед чоловіків, які практикують одностатевий секс, не виключає статевий шлях передачі. При цьому віспа мавп не є венеричним захворюванням.
Які симптоми хвороби?
Початкові симптоми хвороби включають лихоманку, головний біль, набряки, біль у спині, м’язах, слабкість та збільшення лімфатичних вузлів.
Через 1-3 дні після появи температури може з’явитися висип, який часто починається на обличчі, а потім поширюється на інші частини тіла, найчастіше на долоні та стопи, хоча трапляються й у роті, на геніталіях, очах.
Висип, який може дуже боліти та свербіти, змінюється та проходить різні стадії, після чого утворюється струп, який пізніше відпадає. Ураження можуть залишити рубці.
Зазвичай інфекція триває 2-3 тижні і зникає сама, але іноді спричиняє ускладнення: вторинні інфекції, бронхопневмонію, сепсис, енцефаліт та інфекцію рогівки з подальшою втратою зору.
Летальність становить 3-6%.
Точна частота безсимптомних інфекцій невідома.
Наявний спалах мавпячої віспи на території неендемічних країн є нетиповим:
- переважна більшість хворих не подорожувала до ендемічних країн і не контактувала з інфікованими тваринами,
- відсутній чіткий зв’язок між зареєстрованими випадками.
Все це може свідчити про самостійне поширення вірусу – приховану передачу від безсимптомних випадків.
Діагностика віспи мавп включає результати клінічного огляду хворого, епідеміологічного обстеження та лабораторного підтвердження наявності вірусу віспи мавп в досліджених зразках матеріалу з елементів висипу методом ПЛР.
Лікування, вакцинація.
Вірус віспи мавп зазвичай лікується симптоматично.
Вакцини, які використовували під час програми ліквідації натуральної віспи, зараз забезпечують захист від віспи мавп, тобто люди, які встигли щепитися до 1980 року, мають певний захист. Але ті, кому менше 40-50 років, уже беззахисні перед цією хворобою.
Протягом 2018-2022 р.р. в США та Євросоюзі були розроблені антивірусні препарати та вакцина проти натуральної віспи і віспи мавп, проте, на даний час у широкому доступі вони відсутні.
Євросоюз працює над механізмом закупівлі вакцин і ліків проти звичайної віспи. Ці препарати мають допомогти і проти мавпячої віспи.
Профілактика зараження.
Необхідно уникати тісних фізичних контактів з людьми, інфікованими вірусом віспи мавп.
Хворих рекомендується ізолювати на дому або в лікувальному закладі.
При догляді за хворими людьми необхідно надягати рукавички, після закінчення догляду – ретельно мити руки.
Під час подорожі до країн Західної та Центральної Африки, ендемічних на віспу мавп:
уникати контактів з тваринами, які можуть бути носіями хвороби (гризуни, сумчасті тварини, примати);
утримуватися від вживання м’яса диких тварин;
дотримуватись гігієнічних норм, належної безпеки харчових продуктів та питної води;
у разі появи будь-яких симптомів захворювання під час подорожі або після повернення необхідно терміново звернутися по медичну допомогу.
