Електроенцефалографія

НЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ :

 Електроенцефалографія

1. Ехоенцефалоскопія
2. Реоенцефалографія
3. Електронейроміографія

ЕЛЕКТРОEНЦЕФАЛОГРАФІЯ – це метод об’ективного дослідження функціонального стану головного мозку, оснований на реєстрації його біоелектричниї потенціалів . ЕЕГ відображає спільну активність великої кількості нейронів , і по її картині можна судити про роботу різних ділянок мозкової мережі , розташованої під електродами.

За допомогою ЕЕГ можливо:

• відрізнити епілептичні напади від неепілептичних і класифікувати їх ;
• встановити ділянки мозку , що відповідають за провокування нападів ;
• відстежити динаміку дії лікарських препаратів ;
• оцінити функціональний стан мозку (навіть за відсутності змін на КТ мозку);
• вирішити питання про профпридатність (виявлення епілептиформних явищ служить підставою для відбору професій , пов’язаних з водінням транспорту , що вимагають постійної уваги і швидкої реакції на раптово виникаючі ситуації і стимули в умовах підвищеного ризику).

Особливу важливість ЕЕГ являє для діагностики епілепсії , вогнищевих органічних уражень мозку. При епілепсії виявляються гострі хвилі , піки , комплекси « пік – хвиля» та інші прояви судомної активності . У ряді випадків такі комплекси реєструються у осіб , які ніколи не мали судомних нападів , але при цьому ризик їх виникнення досить високий ( «прихована епілепсія »). Реєструються й такі випадки , коли за наявності у хворих припадків судомна активність на ЕЕГ відсутня. Її виявленню сприяє гіпервентиляція. При органічних ураженнях мозку без припадків на ЕЕГ відмічається помірні дифузні зміни біоелектричної активності мозку.

Покази для проведення ЕЕГ:

1. Епiлепсiя та всі види судомних нападів.
2. Синкопальнi стани неуточненого генезу.
   2.1 Пухлини головного мозку.
   2.2 Гострi та хронічні порушення мозкового кровообiгу.
   2.3 Поведінкові та емоційні розлади.
   2.4 Черепно-мозковi травми та їх наслідки.
   2.5. Нейроiнфекцiї.
3. Невротичні та неврозоподібні прояви.
4. Розлади мови, поведінки та адаптації в дітей і підлітків.
5. Затримки психічного та психомоторного розвитку
   5.1. Розлади особистості в дорослих
   Підготовка до дослідження електроенцефалографії

Перед дослідженням пацієнт повинен утриматися від вживання напоїв, що містять кофеїн , прийому снодійних та седативних препаратів. За 24-48 год до електроенцефалографії (ЕЕГ ) хворий припиняє прийом протисудомних засобів , транквілізаторів , барбітуратів та інших седативних препаратів.

Методика дослідження електроенцефалографії

ЕЕГ проводять вранці до прийому їжі в положенні лежачи на спині або напівлежачи в кріслі в розслабленому стані.

Спочатку при закритих очах пацієнта реєструють фонову ( базальну ) ЕЕГ , потім проводять запис на тлі різних функціональних проб ( активації – на відкриття очей , фотостимуляції і гіпервентиляції ) . Функціональні проби можуть виявити патологічну активність , в іншій ситуації не виявляються (у тому числі вогнище судомної активності ) , і спровокувати у пацієнта судомний напад , який можливий і після дослідження , тому необхідно приділити особливу увагу пацієнту , у якого виявляють ті чи інші форми патологічної активності.

Реоенцефалографія  – метод дослідження стану мозкового кровообігу, що дозволяє  визначити величину пульсового кровенаповнення судин та стан судинного тонусу.  Для диференціювання органічних і функціональних порушень кровообігу застосовують фармакологічні проби (еуфілін , нітрогліцерин ).

 Якісний і кількісний аналіз РЕГ дозволяє виявити :
 1 . Міжпівкульну асиметрію кровопостачання головного мозку і уточнити локалізацію цих порушень.
2 . Встановити переважання функціональних або органічних розладів кровопостачання головного мозку ( при використанні фармакологічних препаратів).
3 . Уточнити переважаючі механізми виявляються порушень (стеноз артерій , склеротичні зміни судин головного мозку , підвищення або зниження тонусу артеріальної стінки , порушення венозного відтоку та ін.)
4 . Уточнити роль судочинного фактору при закритій черепно-мозковій травмі та мігрені.
5  . Оцінити динаміку цереброваскулярних порушень.

Покази до проведення РЕГ:

1. Гiпертонiчна хвороба.
2. Гiпотонiчна хвороба.
3. Вегето-судинна дистонія.
4. Атеросклероз церебральних судин.
5. Мiгрень.
6. Черепно-мозковi травми.
7. Гостре порушення мозкового кровообiгу.
8. Вертебробазилярна недостатнiсть.
9. Дисциркуляторнi енцефалопатiї.
   10 .Остеохондроз шийного відділу хребта.

Підготовка  пацієнта до нейрофізіологічних  дослідженнь- ЕЕГ, РЕГ, ЕХО-ЕГ:

• Обстеження проводиться через 2 години після приймання іжі.
• На передодні відмовитись від паління, не вживати алкоголь.
• За 24 години до обстеження відмінити препарати, які мають вплив на ЦНС
• Не використовувати лак і гель для укладання волосся.
• мати при собі гребінець.
• волосся повинні бути чистими (для більш точних досліджень).

ЕХОЕНЦЕФАЛОГРАФІЯ -метод діагностики внутрішньочерепних уражень за допомогою ультразвуку.

Метод діагностики внутрішньочерепних уражень з допомогою ультразвуку. Дослідження дозволяє діагностувати аномалії розвитку головного мозку, включая кісти, агенез мозолистого тіла, пухлини мозку, гематоми, гідроцефалію, внутрішньо шлуночкові та паренхіматозні крововиливи.

 Покази до проведення ехоенцефалографії:
1. Пухлини головного мозку.
2. Абсцеси головного мозку.
3. Пiслятравматичнi гематоми.
4. Гiпертензiйний лiкворний синдром.