Хвороба Лайма є найпоширенішою трансмісивною кліщовою інфекційною хворобою країн північної півкулі і вагомою медичною проблемою з огляду на можливість ураження багатьох органів і систем, схильність до хронізації, що може бути причиною тривалої втрати працездатності та інвалідності.
Протягом останніх років в Сумській області спостерігається ріст захворюваності населення на Лайм-бореліоз, область займає 3 місце щодо поширеності хвороби, а показники перевищують середні в Україні в 2,6 разів: за 7 місяців 2023 р. в області зареєстровано 166 випадків, показник на 100 тисяч населення склав 16,6, що в 2 рази вище рівня минулого року. В Україні за цей час зареєстровано 2488 хворих при показнику 6,06.
Хвороба Лайма (системний кліщовий бореліоз) — це природно- осередкова інфекційна хвороба , яку спричинюють спірохети роду борелія . Хвороба передається трансмісивно, через присмоктування іксодових кліщів, інфікованих кров’ю заражених тварин. Основним джерелом інфекції є годувальники кліщів – невеликі ссавці (гризуни) та птиці. Борелії потрапляють в організм годувальника зі слиною інфікованого кліща саме під час смоктання крові. У лісі кліщі скупчуються в траві та кущах, переважно на узбіччі, уздовж доріг і стежок, чатуючи на тварин чи птахів. Усі стадії розвитку іксодових кліщів харчуються кров’ю. Найчастіше хворобу людині передає дорослий кліщ — імаго, рідше німфи та личинки. Від хворої до здорової людини збудник не передається. Найбільша кількість випадків захворювання реєструється з квітня до листопада, що пов’язано з періодом активності кліщів, пік припадає на травень-липень.
Фактори ризику зараження:
- Перебування в місцевості осередків кліщів: лісах, лісопарках, дачних ділянках;
- Довгий контакт кліща зі шкірою (більше 48 годин);
- Стимулювання кліща (стискання, змащування олією, бензином або іншою агресивною рідиною, припалювання).
Інкубаційний період становить від 3 до 30 діб. Сприйнятливість людей до захворювання є високою.
Перебіг захворювання має три стадії, які проявляються різними симптомами:
Рання стадія локальної інфекції,
Рання стадія дисемінації,
Пізня хронічна (органна) або стадія персистуючої інфекції і аутоімунних порушень.
Рання локалізованастадія виникає найчастіше через 7 днів (іноді через 3—30 днів) після укусу кліща і характеризується грипоподібними симптомами (підвищення температури, головний біль, млявість, біль в суглобах, м’язах) та переважним ураженням шкіри у вигляді мігруючої еритеми, яка виникає у 75% хворих. На місці укусу з’являється червона пляма або папула, яка швидко збільшується в діаметрі, має кільцеподібну форму з чіткими краями та блідим центром. Без лікування еритема зберігається 2-3 тижні. У третини пацієнтів хвороба може закінчитися на цьому етапі.
Рання дисемінованастадія виникає через 3-10 тижнів після укусу кліща і є результатом гематогенного та лімфогенного розповсюдження збудника.
Для неї характерна поява:
- доброякісних шкірних лімфоцитарних лімфом та множинних еритем,
- артритів великих суглобів,
- міокардитів з порушенням провідності та ритму,
- ураження центральної та периферійної нервової систем: лімфоцитарний менінгіт, неврит черепно-мозкових нервів, найчастіше лицевого нерва – параліч Белла.
Пізня хронічна стадія виникає через місяці або роки після зараження. В цей час з’являються неврологічні та ревматологічні прояви хвороби з переважним ураженням кістково-м’язової системи (хронічні артрити, мієліти), нервової системи (хронічний нейробореліоз, периферична полінейропатія, енцефаліт) та шкіри (хронічний атрофічний акродерматит).
Прогноз. Адекватна антибіотикотерапія на ранній стадії хвороби гарантує одужання у 90% випадків. У решти хворих можуть з’явитись пізні симптоми з боку нервової системи, суглобів та шкіри.
Імунітет після перенесеної хвороби нестійкий, можлива реінфекція з повторним розвитком захворювання.
Лікування. Призначається антибіотикотерапія, вибір антибіотика, тривалість та доцільність його прийому залежить від форми і стадії хвороби і призначається тільки лікарем інфекціоністом або сімейним лікарем.
Профілактика.
Вакцина проти Лайм-бореліозу на даний час відсутня.
Неспецифічна профілактика хвороби Лайма:
- Індивідуальний особистий захист.
- Дезінсекція – знищення кліщів у природних біотопах акарицидами.
- Дератизація – знищення мишовидних гризунів.
- Біологічне безпечне перетворення навколишнього середовища.
Індивідуальний особистий захист.
У сезон високої активності кліщів:
- уникати місць, де можуть бути біотопи кліщів: у лісі – галявини з високою травою, та кущами;
- у походах притримуватися маршрутів по туристичних стежках;
- вдягати захисний одяг, бажано однотонного і світлого кольору з довгими рукавами, щільним манжетом; штани заправляти у довгі шкарпетки, волосся прибрати під капелюх або хустку, шию закрити комірцем або капюшоном);
- використовувати репеленти для обробки верхнього одягу (найбільш дієвими вважаються засоби, діючою речовиною яких є перметрин і його аналоги).
Дотримуватись правил поведінки в небезпечній щодо укусів кліщів території:
- під час прогулянки, кожні 15-30 хвилин та після її завершення, проводити само- і взаємоогляди;
- не сідати й не лягати на траву;
- для ночівлі в лісі вибирати сухі ділянки без трави або у сосновому лісі на піщаному грунті;
- після повернення з лісу зняти надворі верхній одяг, ретельно його оглянути, бажано випрати і пропрасувати (витрушування одягу не позбавляє від кліщів);
- не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому;
- не заносити у приміщення свіжозібрані рослини;
- ретельно оглянути тіло та волосисту частину голови, шию, вуха, пахви, пахову область;
- ретельно оглянути тварин, які були з вами на прогулянці.
Заходи при виявленні кліща, що присмоктався:
- Кліща, який присмоктався необхідно якнайшвидше видалити.
Для безпечного та правильного видалення кліща необхідно звернутися в медичний заклад до хірурга чи травматолога; при неможливості, можна видалити його самостійно, дотримуючись наступних правил:
- не знімайте кліща голими руками;
- видалити кліща можна за допомогою:
- а) міцної нитки: зачепити головку кліща петлею з нитки якомога ближче до шкіри та шляхом плавних потягувань нитки то вправо, то вліво, або повертаючи по колу розведені кінці нитки, досягають повного звільнення хоботка кліща;
- б) пінцета з широкими кінчиками: підхопити кліща ближче до хоботка і не стискаючи, плавними рухами повільно розхитуючи і повертаючи по колу, (викручуючи) видаляєте кліща.
- Після видалення кліща ранку обробити антисептиком;
- При видаленні кліща НЕ МОЖНА:
- прикладати до місця укусу їдкі рідини (нашатир, бензин);
- змащувати кліща олією, мазями, прикладати компреси;
- припікати кліща вогнем, сигаретою;
- колупати ранку брудною голкою;
- Важливо! спостерігати за станом здоров’я: щоденно, протягом 2-х тижнів, вимірювати температуру, спостерігати за місцем присмоктування кліща; при підвищенні температури, появі почервоніння на шкірі звернутися до сімейного лікаря за електронним направленням до лікаря-інфекціоніста для діагностики та призначення лікування.
- Тільки лікар-інфекціоніст обирає тактику лікування адекватну до діагностованої форми хвороби. Проведений на ранній стадії курс лікування забезпечує, як правило, повне одужання.
