Велика кількість патологічних станів, такі як болі в ділянці серця, порушення серцевого ритму, втрата свідомості бувають короткочасними та не можуть бути виявленими під час проведення подальшої електрокардіографії. З цією метою є необхідним проведення холтерівське ЕКГ моніторування . Цей метод дозволяє реєструвати ЕКГ тривалий час (до 24 годин та більше) без обмеження рухового режиму хворого з автоматизованим аналізом запису.
Оцінюється загальна кількість порушень серцевого ритму за час спостереження, іх розподіл протягом доби, зв’язок з фізичним або емоційним навантаженням, ЧСС, прийомом їжи, зміною положення тіла. При ХМ ЕКГ також звертають увагу на тривалість і варіабельність інтервалу QT, повторне моніторування дозволяє оцінити ефективність призначенної терапії. У випадках, коли на звичайній ЕКГ фіксуються лише поодинокі екстрасистоли, під час ХМ ЕКГ нерідко виявляються епізоди групових або аллоритмічних екстрасистол, короткі епізоди шлуночкової тахікардії. Уточнення градацій порушень серцевого ритму принципово важливо для визначення ступеню агресивності ведення хворих.
На відміну від звичайної поверхневої ЕКГ тривале моні торування дозволяє :
-оцінити зв’язок аритмій та клінічної симптоматики, у тому числі син копальних станів
– виявити минущи порушення серцевого ритму
– зареєструвати моменти виникнення та припинення пароксизмі, що сприяє визначенню механізму виникнення аритмій і проведенню диференціальної діагностики
-здійснити кількісну та якісну оцінку аритмій, важливу для стратифікації ризику
-встановити залежність виникнення аритмій від недостатності коронарного кровообігу
– оцінювати безпеку та ефективність медикаментозного лікування аритмій
– оцінювати ефективність імплантованих електрокардиостимуляторів.
При ХМ найчастіше використовують модифіковані грудні відвідування. Загалом, з метою діагностики порушень ритму достатньо двох відведень, для діагностики ішемії міокарду потрібно використовувати не менше 3х відведень. Для виявлення порушень ритму, які трапляються з періодичністю 1-2 рази на місяць використовують реєстратори з переривчастим режимом запису. Вони активуються обстежуванним у момент виникнення певних симптомів.
Показання до проведення холтерівського моні торування:
- наявність у хворого скарг, що можуть бути наслідком порушень ритму серця (серцебиття, епізоди втрати свідомості, запаморочення, перебої в роботі серця).
- Оцінка ризику розвитку небезпечних для життя аритмій у пацієнтів без перерахованих вище скарг при наступних патологіях:
-гіпертрофічна кардіоміопатія
-перенесенний інфаркт міокарду, ускладнений порушенням ритму
-синдром подовженного інтервалу QT
- Оцінка ефективності анти аритмічної терапії чи проявів проаритмогенних ефектів.
- Оцінка роботи електрокардіостимулятору
- Оцінка наявності ішемії міокарду.
- Оцінка варіабельності серцевого ритму.
Підготовка до дослідження така ж як і перед проведенням ЕКГ, проте дуже важливою є інформованість пацієнта про суть методу та активна його участь в дослідженні ( ведення щоденника)
Щоденник пацієнта:
- Рід занять ( сон, лікування, прогулянка, прийом їжі, фізичне навантаження , психоемоційний стресс)
- Ознаки захворювання ( біль, поколювання, ядуха, серцебиття, запаморочення, нездужання, слабкість)
- Прийом ліків ( назва препарату та час прийому)
- Вказати час початку і закінчення занять і скарг.
Пацієнти з болями в ділянці грудної клітки повинні звертати увагу на наступні моменти :
- Характер болю : тупий, що давить, колючий.
- Біль зявився під час відпочинку, навантаження, емоцій, вночі.
- Біль зник самостійно (вказати час).
- Біль зник після припинення навантаження ( час).
- Біль зник після прийому препаратів ( час).
ДОБОВЕ МОНІТОРУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ
Цей метод використовується у хворих на артеріальну гіпертензію та для оцінки ефективності проведеного (снижуючого АТ) лікування.
Перевага ДМАТ перед традиційним (клінічним) виміром АТ:
- Значно більше число вимірювань АТ, що являється фактором підвищення точності оцінки гіпертензії.
- Можливість отримання профілю АТ без контакту з медичним персоналом для виявлення «ефекту білого халату».
- Отримання профілю АТ в умовах,типових для пацієнта, а не в достатньо «штучній» обстановці медичного закладу.
- Можливість оцінки досягнутій в ході лікування корекції АТ на протязі доби.
- Виявлення пацієнтів з відсутністю адекватного зниження АТ в нічний час , маючих підвищений ризик серцево-судинних ускладнень.
