Не всі лікували заклади мають таку багату і яскраву історію як Сумський спеціалізованим обласний диспансер радіаційного захисту населення. Це сучасна назва унікальної лікарні. Ця лікарня не тільки заклад, що надає висококваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу населенню, але і комплекс найцікавіших архітектурних споруд з доглянутим дендропарком. Диспансер розмістився на території колишньої садиби купця Асмолова І.А закладення якої почалося в 1901році. В той же час було розбито й парк.Садиба знаходилася на одному з найвищих місць міста, на водорозділі рік Псел та Сумки, в так званому Новому місті. Головною вулицею нового міста вул. Троїцька, названа так із-за розташування на ній церкви во ім’я Святої Трійці. Це була одна з красивих і зелених вулиць міста.
Основна споруда садиби збудована інженером Густавом Штольцем, випускником Ризького політехнікуму запрошеного меценатом П.І. Харитоненком.Немає іншої будівлі в Сумах, яка була б настілки таємничою, романтичною як один з корпусів нинішнього диспансеру РЗН. Це поєднання вілли з замком. Різної висоти невеличкі балкончики, що виступають зі всіх сторін, оригінальні елементи зовнішнього спорядження.
А ще те, що особняк заховався у глибині старовинного парку. Хто ж збудував цю унікальну для Сум споруду? Це купець другої гільдії Іван Асмолов. Він вважав за необхідне зробити щось і для жителів Сум, щоб залишити по собі добру пам’ять. Отож і придбав чималий шмат землі в Сумах за обсягом в цілий квартал. Звів там свою резиденцію (вона й описана вище), а навколо неї велів посадити парк.
Виріс вражаючий за обсягом масив від Троїцького Собору до Павлівського заводу. Тут можна і досі бачити дерева та кущі, привезені з різних куточків земної кулі.
Після революції парк Асмолова було частково вирубано, частково занехаяно. Зараз в ньому зберіглося близько 40 видів дерев, серед яких чотири пробкових дуби, столітній дуб, сосни Веймутова, клени платанові, каштани кінські і істивні горіхи грецькі та інші дерева. Сад – чудовий в будь-яку пору року, особливо в період цвітіння.
А в будиночку, схожому на замок, з 1919 року був розміщений приют для дітей сиріт. В 30-ті роки організовано санаторій, який спеціалізується на реабілітації поранених під час Фінської війни. Його очолив Яків Борисович Кремер.
Після визволення міста від німецько – фашистських загарбників, на базі санаторію була відкрита обласна поліклініка зі стаціонаром для реабілітації учасників Великої Вітчизняної війни.
З 21 жовтня 1947року головним лікарем призначений А.Б. Альтернак.
З 1955року по1965 рік головним лікарем був П.І. Гиря. За період роботи цього головного лікаря була зведена поліклініка – 1959 року.
З 15липня1965 року по21 травня 1992 року, майже 30 років лікарнею керувала Нінель Григорівна Андрющенко. В цей час за сприяння влади було споруджено 5-ти поверховий лікувальний корпус на 120 ліжок (1976рік) – стаціонар.
З 1989 року змінився профіль лікарні. 12 січня 1990 року у відповідності з наказом обласного відділу охорони здоров’я відділення лікарні ЛСУ реорганізовано в другу обласну лікарню. 29 квітня 1991 року у відповідності з наказом Управління охорони здоров’я області 2-га міська лікарня реорганізована в Сумський обласний диспансер РЗН. Головним лікарем з 1995 працював Євген Артемович Нестеренко.
А з1995 по 1999 – Валерій Григорович Овсієнко.
З 15 вересня 1999 року і до цього часу головним лікарем (а з 2020 року директором) диспансеру РЗН є
Тетяна Миколаївна Вітюк.
