Навантажувальні проби основані на вивченні реакції серцево-судинної системи пацієнта на навантаження. Використовується поступово-нарощувальне навантаження на велоергометрі або тредмілі. Для забезпечення безпеки дослідження та отримання максимального об’єму інформації, лікар при проведенні навантаження постійно контролює загальний стан пацієнта, ЕКГ та АТ.
Тест зупиняють при появі симптомів ішемії міокарду на електрокардіограмі, при появі небезпечних порушень ритму серця чи надмірному підвищенню артеріального тиску і т.д.
Основними цілями проведення тестів з фізичним навантаженням в клінічній практиці являються: діагностика ішемічної хвороби серця і оцінка її тяжкості, визначення толерантності до фізичного навантаження, а також виявлення порушень ритму серця, які не вдалось зареєструвати на звичайній EКГ.
Залежно від завдань дослідження, розрізняють такі види НП:
- субмаксимальний або максимальний діагностичний тест;
- субмаксимальний або максимальний тест для визначення толерантності до фізичного навантаження;
Покази для навантажувальних проб :
Діагностичний тест:
- Рання діагностика ІХС.
- Атиповий больовий синдром
- Неспецифічні зміни ЕКГ, зареєстровані у стані спокою, при відсутності больового синдрому.
- При скаргах на порушення серцевого ритму під час фізичного навантаження.
Функціональний тест ( визначення толерантності до фізичного навантаження)
- Оцінка функціонального стану хворих на ІХС, пацієнтів з іншою кардіальною патологією і здорових осіб, у тому числі спортсменів.
- Оцінка ефективності антиішемічної терапії та реваскулязаційних втручань у пацієнтів з ІХС.
- Стратифікація ризику та визначення прогнозу захворювання у коронарних хворих.
- Динаміка порушень серцевого ритму при фізичному навантаженні.
- Оцінка реакції артеріального тиску на фізичне навантаження.
Протипоказами до проведення навантажувальних тестів є:
Абсолютні:
– гострий ІМ
– нестабільна стенокардія
– неконтрольовані серцеві аритмії, які викликають симптоми або порушення гемодинаміки
– гострий ендокардит, міокардит або перикардит
– розшаровуюча аневризма аорти
– аортальний стеноз
– декомпенсована серцева недостатність
– гостра тромбоемболія або інфаркт легень
– виражена дихальна недостатність
– гостра інфекційна патологія, ниркова недостатність, тиреотоксикоз
– гострий тромбофлебіт
– відсутність згоди пацієнта
Відносні :
– стеноз стовбура ЛКА
– некритичний стеноз клапанів серця
– електролітні порушення
– тахі- або брадіаритмії
– фібриляція передсердь з неконтрольованою ЧСС
– гіпертрофічна кардіоміопатія
-порушення провідності (повна АВ-блокада, БЛНПГ, WPW-синдром, АВ-блокада 2 ступеню 2 типу і вище)
– наявність імплантованого водія ритму
– виражена артеріальна гіпертонія ( АТ вищий за 180/120)
– виражена анемія
– виражене ожиріння
– ниркова, печінкова недостатність
– захворювання суглобів, нервів та мязів, що унеможливлюють проведення адекватного дослідження
– явні психоневротичні захворювання
– неможливість адекватної співпраці з пацієнтом
Підготовка пацієнта:
- Пацієнт не повинен їсти та курити протягом 2-3 годин перед дослідженням
- Одяг і взуття пацієнта повинні бути зручними
- Не виконувати великих фізичних навантажень принаймні за 12 годин до навантажувальної проби
- Якщо НП виконується з діагностичною метою, необхідно відмінити медикаментозні засоби з антиангінальним та від’ємним хронотропним ефектом (ББ, вазоділятатори короткої дії, нітрати).
